Холодно и сыро по земле ходить,
Хочется согреться, навсегда забыть
Про обиды, ссоры, злобу всех людей,
Ненависть, раздоры отцов и матерей.
Уходит быстро время, спешит оно куда,
Не знала я, что где-то Живая есть Вода.
В Тебе нашла источник Воды Живой Святой
И я иду напиться и вечно быть с Тобой
Иисус мой нежный, Ты пришел ко мне любя,
Дал мне в жизнь надежду навсегда
Ввел меня Ты в вечность, обогрел теплом Своим,
И любовь, и нежность подарил.
Земля преобразится Тобою навсегда,
В пустыни изольется потоками вода.
И ярким светом Божьим наполнится земля,
И на планете будет одна Любовь Твоя.
Татьяна Лютая,
Одесса, Украина
Дорогой читатель! В ваших руках сборник под названием «Белая птица». «Белая» – символ чистоты. А о птице скажу следующее: «Как птицы – птенцов, так Господь Саваоф покроет Иерусалим, защитит и избавит, пощадит и спасет» (Исаия 31:11). Так было со мной: я росла обыкновенным ребенком в семье атеистов. О Боге мне никто и никогда не рассказывал, и в Его существование я не верила. Но внутри себя я чего-то искала, мне всегда чего-то не хватало. Я мечтала о любви, которой на земле не существует. Мои мечты приводили мой взор на небо, на котором я мысленно рисовала остров под названием «Любовь». Мне хотелось видеть на этом острове всех честных, верных, порядочных и добрых людей, и, конечно же, себя. Когда я в первый раз переступила порог церкви, именно тогда я увидела, что моя мечта сбылась: есть остров моей мечты здесь на земле!
Доверяя всю свою жизнь Богу, моя жизнь кардинально изменилась. Я учусь взлетать и парить, как птица, над всеми проблемами. Я встречаю много трудностей и испытаний, но именно эти трудности и помогают развивать в себе смелость, силу и непоколебимую преданность.
Я сегодня одна из самых счастливых людей потому, что люблю и любима! У меня есть самый верный Друг! Он меня возлюбил любовью вечной прежде создания мира, оправдал, дал надежду, изменил мое настоящее и будущее! Он дает это каждому приходящему к Нему. Он наполняет меня Своей любовью каждый день! Я жажду делиться ею с вами.
Не отдаляйтесь от Бога, а, наоборот, приближайтесь к Нему, Он вас укрепит, а трудности вас закалят (Исаия 41:10). Искренне желаю, чтобы в вашем доме преизобиловала Божья благодать, чтобы ваш дом был святилищем мира и обновления, местом покоя, где звуки радости и смеха украшают его стены, где всегда пребывает любовь и безусловное принятие друг друга!
С любовью к вам Татьяна Лютая.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n